Четверг, марта 28, 2024

pilipchuk_1Есть в Запорожье благотворительное общество – рекордсмен. Ему в этом году исполняется 103 года.

Согласимся – срок для благотворительной деятельности небывалый даже в масштабах всей страны. Общество исконно запорожское, и именуется оно Запорожским областным благотворительным обществом пчеловодов. Находится на первом этаже здания по адресу улица Дзержинского, 114.

Теперь все стало на свои места. Сколько существует и будет существовать на планете Земля человечество, столько и будет пчеловодство, а вместе с ним и общество людей, превративших это занятие из хобби в смысл жизни.

Началось лето, а значит не за горами сбор меда нового урожая. Но что такое пчеловодство? Хотя классификатор и относит его к животноводству, это не совсем так. Ведь пчела это насекомое, и ставить ее в один ряд с крупным рогатым скотом, свиньями или птицей, по меньшей мере не коректно. Тем более, совсем другая, но во многом зависимая отрасль – растениеводство. Каждый крестьянин знает, что пчелы опыляют всходы и без их труда не получить достойного урожая. Знают, но не считаются. Приобретают дешевые китайские пестициды и бессовестно обрабатывают поля, нисколько не заботясь о пчелах. Тем более о пчеловодах. Так произошло в прошлом году в Акимовском районе. Пчелы погибли, а виновный фермер отделался относительно небольшим штрафом.

Как быть? Есть ли шансы у пчеловодства перед перспективой интенсивного замледелия и сокращения медоносных культур? Почему мед такой дорогой? Как правильно потреблять и как правильно хранить мед? За ответами мы обратились непосредственно к председателю Запорожского областного благотворительного общества Леониду Владимировичу Пилипчуку.

Леонид Владимирович оказался на удивление приятным собеседником и открытым человеком. Причем с большим жизненным опытом. О себе рассказал, что только после выхода на пенсию четыре года назад серьезно увлекся пчеловодством. Агроном по профессии работал в Запорожской областной инспекции защиты растений. Прошел путь от инспектора до начальника инспекции. Практически ее создал. Сейчас это мощная государственная организация с представительством в каждом районе области. В сельском хозяйстве он знает всех и каждый фермер знает его. Это обстоятельство существенно помогает делу пропаганды пчеловодства.

О себе говорит немного. Только то, что мед и пчелиные жала вылечили его от всех болячек, включая даже артрит. Ощущает тридцатилетним. Говорит исключительно на красивом и мелодичном украинском языке, совершенно без паразита-суржика.

Леонид Владимирович, для начала несколько слов о благотворительном обществе.

Товариство бджолярів Запорізької області вже три роки, як перетнуло сторічну межу з часу свого створення. А заснував його наш видатний земляк краєзнавець, історик та науковець Яків Павлович Новицький, ім’я якого носить одна з центральних вулиць міста Запоріжжя.

За часів життя Я. Новицького місто Олександрівськ було схоже на сучасне велике село або на райцентр. Потопало у зелені дерев та кущів. Новицький мешкав на вулиці Александрівській, 55 в районі нинішнього майдану Совєтського (за моїми розрахунками зараз там височить танк Т-34). Так ось, коли йому стало за сорок років, людина природньо почала замислюватися про здоров’я. Поставив на подвір’ї вулик. Далі другий, за ним ще, і вийшла ціла пасіка.

Бджільництво захоплює… Не можу судити, як з тих пір богом даний чоловік розподіляв час між розкопками на Хортиці, науковою працею та пасікою, але певен, що бджільництво неодмінно стало найпершою справою в його багатогранному житті.

Попервах в товаристві об’єдналися всього 14 пасічників, але це вже був початок. Далі товариство розвивалося, вмирало та знову відроджувалося. Бо з самого початку було зреченим на існування та процвітання, оскільки люди на Землі зовсім знедавна, якихось сто тисяч років, а бджоли були завжди. Люди ж полюбляють мед, а наука знаходить в ньому все більше корисних речовин та життєдайних сил. Відповідно зацікавленість і потреби людської громади у виробництві натурального продукту меду та його надкорисних супутніх речовин з часом тільки збільшується.

Що стосується нинішніх часів, маємо констатувати, що в своєї нинішньої формі благодійне товариство переживає не найкращі часи. Так згідно статистичних даних станом на 1921 рік товариство нараховувало 800 бджолярів, які утримували понад 10 тисяч бджолосімей. Далі був бурний та на жаль швидкоплинний розвиток, коли тільки у Веселівському районі налічувалось 20 пасік на 141 бджолосім’ю. Далі прийшов голодомор і з’їли геть усе окрім, мабуть, самих бджіл. Знов короткі «щасливі» часи колгоспного розквіту… і війна. Бджілка, вона комаха мирна, хоча і з жалом, але людських забав у війну не поділяє.

Одразу по звільненню Запоріжжя 10 листопада 1943 року було створено обласну контору з бджільництва. Стали створюватися спілки по районах. З того часу і по сьогодні проблем з постачанням меду нема. Мед пропонують скрізь і в магазинах і на базарах. Було б бажання та гроші…

В нинішньому вигляді обласна спілка створилася лише у 80-ті роки. До того часу існувала лише секція бджільництва у будинку охорони природи. Це при тому, що на приватних пасіках у 1976 році налічувалося 76 тисяч бджолосімей. Такі часи, КПРСу був потрібен БАМ, а не мед.

Зараз товариство налічує 600 членів, а в недавньому минулому їх було понад 2,5 тисячі. Старі пасічники потроху відходять, а нових з’являється зовсім не так багато, як хотілося б. Багато хто пробує, але люди стикаються з сучасними проблемами, втрачають бджіл та опускають руки. Працювати з бджолами стало набагато складніше й тяжче.

Каковы цели, задачи и методы работы общества?

Головним призначенням товариства э популяризація бджолярства. Навчаємо молодих, допомагаємо діючим бджолярам, спілкуємося з владою на кшталт створення хоч якихось нормальних умов для розвитку бджільництва. А ще саме благодійна діяльність. Мед та його похідні продукти дуже корисні речовини, яких на превеликий жаль в лікарнях не дають, в закладах громадського харчування в меню не пропонують. В переважній кількості люди в нас живуть бідно і не можуть дозволити собі таких розкошів, як отой мед. Таким ми даємо мед безоплатно, скільки можемо, за рахунок натуральних членських внесків.

Значно поліпшилося система навчання пасічників-початківців. В нас працюють курси с зими і аж до квітня. Заняття проводять фахівці з бджільництва, лікарі та наукові працівники. Раніше було краще. Якось допомагала держава. Спілка навіть в період загального дефіциту постачала цукор, так необхідний для підгодівлі бджіл. Також транспорт для кочівлі. З того часу розпочалася благодійна діяльність пасічників щодо дитячих будинків, лікарень, баз відпочинку. На той час головою спілки був І.І. Стеблюк. Спілка об’єднувала 12 тисяч пасічників. Станом на  1991 рік в області нараховувалося 242 тисячі бджолосімей.

Та вже давно не дають не копійки. Тепер все змінилося на гірше . Економічна криза. Пасічники, не дивлячись на прийняті закони, залишаються без уваги з боку держави. Бджолярі залишилися зі своїми проблемами один на один. В результаті виробництво меду в Запорізькій області скоротилося вдвічі.

А как выживает общество сегодня?

Мінялися й керівники благодійного товариства. В ці непрості часи  до керівництва спілки прийшов Володимир Степанович Касьяненко. Завдяки його організаторським здібностям бджільництво в Запорізькій області стало потрохи відновлюватися. Його естафету перейняв кандидат технічних наук Олександр Дмитрович Фетісов. Завдяки добре організованому ним навчанню за 94 годинної програми, культура бджільництва та продуктивність пасік значно виросла. На сьогодні середній медозбір становить 60 кг від однієї бджолосім’ї, тобто вдвічі більше, ніж у 1911 році. Область виробляє від 5-ти до 6-ти тонн меду на рік. Сьогодні наше благодійне товариство зберігає традиції минулого та приймає участь у загальнодержавних та міжнародних програмах та об’єднаннях, таких як «Апіславія» та «Апімондія». Така співпраця надає нові перспективи в справах лікування бджіл, підвищення культури пасічникування, розширення ринку збуту.

Це, так би мовити, позитив. А от і негатив… Для прикладу, нещодавно звернулися ми до Запорізької райдержадміністрації з листом-пропозицією надати дозвіл на членам товариства за власний рахунок та своїми силами засадити медоносними культурами ерозійні ґрунти: рівчаки, складні рельєфи та інші землі, що не використовуються в сільському господарстві. Нібито, які питання? Це ж добра справа. В результаті отримали глибоке розчарування у офіційній відповіді від 15.05.2013 року. Запорізька районна рада повідомляє, що питання надання дозволу щодо використання земель не входить до її компетенції. З цими питаннями звертайтеся до власників земельних ділянок ПАТ «Відрадненське» та ВАТ «Відраднинське». А що тоді входить до компетенції райради? Написано для «лохів». Що за дурень готував відповідь не знаю, але підписав голова райради. Ось такі справи…

Наразі маємо й побічний ефект. Вступ України до СОТ зумовив підвищення якості бджоло продуктів. Сьогодні діє сувора заборона на наявність в меду антибіотиків., не допускається оксіметилфурфурорл, заборонена реалізація стільникового меду з рамок, на яких відбувся розплід.

Виден ли свет в конце тоннеля или пора забіжать вкус и аромат меда?

 В результаті останніх новацій Запорізька благодійна спілка бджолярів все більше починає нагадувати науково-практичний центр.

До проблем сьогодення головним чином треба віднести застарілість самої форми за КВЕД. Благодійна форма товариства вже не відповідає вимогам сучасності, ані за організаційними, ні за фінансовими принципами. Адже річний членський внесок учасників спілки обмежується 5 гривнями та 200 грам меду на бджолосім’ю. Та хто знає скільки в нього вуликів? До завдань благодійної спілки не входить контроль та збір статистичних даних. Кожен дає скільки може, а бере скільки хоче.

І це при тому масштабі благодійництва. Щорічно спілка безоплатно передає на лікувальні потреби чорнобильців, ветеранів в фонд милосердя не менше півтонни меду. А дитячим будинкам не даємо. Чому? Бо санстанція в благодійність не грається, а згідно до чинного законодавства тупо вимагає великі гроші за аналіз кожної партії. Звісно таких грошей у спілки не має. От і залишаються діточки без улюблених і таких корисних солодощів. Якесь дике неподобство. З такими проблемами ми стикаємося на кожному кроці.

Зараз набрав чинності новий закон про громадські організації. Тепер їм надається право виробничі та комерційні діяльності. Обласному товариству бджолярів треба змінити форму з благодійної на громадську організацію. Тоді з’являться так необхідні для методичного, освітнього та наукового розвитку кошти. А потреба значна. Треба мати власний сайт в Інтернеті, налагодити заочне безперервне навчання, мати власний фонд для впровадження в практику передових методів, сучасних лікувальних та профілактичних засобів, елітних високопродуктивних порід. Ба навіть на  банальні відряджувальні щодо участі в національних та міжнародних конференціях наших фахівців потрібні кошти. Щодо благодійної діяльності, то вона цілком збережеться за будь-якої організаційної форми, бо з діда-прадіда бджолярем не може бути скупа та зла людина. Нічого не вийде. Бджоли таких чують здалеку і з такими не живуть.

Наши читатели в подавляющем большинстве не производители, а потребители меда. Их законно интересует вопрос, почему мед так дорого стоит?

 Ви питаєте, чому мед такий дорогий? У пересічного міського мешканця складається хибна уява. Корова дає молоко, бджола дає мед. Нібито сама природа дбає. Доярка або пасічник лише збирають її дари, як то робилося ще з часів кам’яного віку. Все це облуда загального невігластва.

Рахуймо: вулик – 550-600 гривень, у вулику до десятку рамок по10 гривень за штуку, вощина на рамки 70 гривень за кілограм, сама бджолосім’я 600 – 1000 гривень, в залежності від кількості, бджоло матка – 125 – 150 гривень. Додамо до цього весь необхідний інвентар, який бджолярам пропонують за ціною в два три рази вище собівартості. Це так би мовити одвічні наклади, але останніх три роки держава у невпинному клопоті щодо перетворення державного бюджету на кормушку до трутнів – олігархів винаходить все нові і нові способи вичавити с трудівника – підприємця останнє. Зараз, щоб продати на ринку мед, м’ясо, молоко та будь-яку приватну продукцію треба сплатити за аналіз 600 гривень. Міністерство агропромислового розвитку винайшло обов’язковий ветеринарний огляд для кожної бджолосім’ї. За нікому непотрібний папірець ветеринар, який і поняття не має про те, що таке бджола, бо такому його в університетах не навчали, бере 26 гривень з кожного вулика. Просто формально. Спробуйте за сплачені гроші запитати його щодо лікування і профілактики – не знає. Отак і живемо, а точніше животіємо.

Оце у березні приймали участь у конференції «Зустріч бджолярів у Карпатах» та склали колективного листа до міністра агропромислового розвитку М.В. Присяжнюка проти міністерського наказу від 13 лютого, що призводить до значного здороження продукції бджолярства. За цим недолугим наказом вартість аналізу на захворювання однієї бджолосім’ї встановлюється в 241 гривню, тобто в середньому додаткових 4 гривні на один кілограм меду. Ці гроші сплатять люди – звичайні покупці. Як бачимо, для подорожчання не треба інфляції, якщо є час і бажання у міністерства. Просили одного – привести нормативи до розумного. Відповіді немає і по цей час.

Ну да ладно… А какой Вы дадите совет людям, чтобы за дорого не купить не качественный мед?

Мед товар простий. Він весь на виду. Просто попрохайте продавця зачерпнути мед ложкою , по вище підняти та спустити обратно тоненькою цівкою. Добропорядний продавець так і робить навіть без вашого прохання. Якщо цівка не розривається, то мед якісний. Якщо рветься – не - беріть. Тепер ви придбали мед. Зберігайте його в темному сухому приміщенні. Якщо мед довго не сідає (не кристалізується  або не твердіє), то мабуть ви щось придбали не те. Хоча мед з акації дійсно довго не сідає, десь аж через рік.

До речі, стосовно джерел медозбору. Чогось в народі найбільшим попитом користується саме мед з акації, адже він такий запашний і прозорий. Але якщо ви споживаєте мед не задля смаку, а для здоров’я , то самим кращим, що за цілющими властивостями не поступається славнозвісному башкирському різнотрав’ю, є соняшниковий мед. Цим медом споряджають навіть космонавтів.

А как правильно употреблять мед с максимальной пользой для здоров’я?

Мед треба вживати скрізь, навіть у соусах до м’ясних страв. Гарно у медовій заливці виходить і рибка. Взагалі мед достойна заміна цукру.

Щодо профілактики від усіх хвороб можу запропонувати наступну методику… Кожного ранку, ще до сніданку, як тільки піднялися з ліжка, налити кожному в сім’ї склянку чистої прохолодної води та розмішайте в кожній по столовій ложці меду. Пити треба великими ковтками, щоб якнайбільше цілющого розчину оминуло пастку шлунку, та потрапило далі у стравохід до дванадцятипалої кишки. Оце буде ефект!. Результати стануть наочно відчутними вже за тиждень . А далі живіть як звикли, зі своїми шкідливими звичками. Якщо куріння скорочує життя на десять років, то з ранішньою медовою процедурою – тільки на п’ять.

В заключение, чтобы Вы пожелали нашим читателям?

Тепер традиційне побажання. Бажаю всім, по-перше любити Україну, жити в нашій країні заможньо та при доброму здоров’ї, в злагоді з власною совістю та честю, поважати батьків, та піклуватися про діточок, і ще споживайте мед та супутні бджолярські продукти. Живіть довго і в радощах.

Комментарии   

+2 #1 Пузырев Владимир 28.11.2013 13:08
Для ПИЛИПЧУКА ЛЕОНИДА.
СПАСИБО ЗА ИНТЕРЕСНУЮ СТАТЬЮ.
Я ПЧЕЛОВОД ЛЮБИТЕЛЬ - НАЧИНАЮЩИЙ, ПЕНСИОНЕР. ХОТЕЛ БЫ УСТАНОВИТЬ С ВАМИ КОНТАКТЫ ПО EMAIL. ОСОБЕННО ИНТЕРЕСУЕТ БИО ПОЛЕ ПЧЕЛ И СОН НА УЛЬЯХ - В УКРАИНЕ ЭТО ПРОДВИНУТО. НАЙТИ ВЗАИМНЫЕ ИНТЕРЕСЫ И ЖИВЫЕ КОНТАКТЫ.
«МЁД НЕ ПАНАЦЕЯ, А ПРОСТОЕ СПАСЕНИЕ».
Я РАБОТАЛ ПОМОЩНИКОМ НА ПАСЕКЕ В МОНАСТЫРЕ – ТАМ И ПРЕДПОЛАГАЮ СДЕЛАТЬ ДОМИКИ ДЛЯ БИОПОЛЯ ПЧЕЛ.

С УВАЖЕНИЕМ ВЛАДИМИР ПУЗЫРЁВ СМОЛЕНСК НА ДНЕПРЕ

You have no rights to post comments