Новую версию убийства Евгения Щербаня опубликовал журналист Сергей Кузьмин, который является многочисленным автором статей относительно этого резонансного преступления.
По словам журналиста, представители московских криминальных кланов в спайке с российскими спецслужбами, курировавшими их деятельность, имели в начале девяностых годов минувшего века определенные виды на промышленные предприятия Донбасса. "Ахать Брагин имел с этими группировками плотные связи еще с восьмидесятых годов, и был назначен неким "смотрящим" в Донбассе от этих группировок.
Однако стал раздражать своих кураторов тем, что отошел от воровских понятий, имел дело с так называемыми "спортсменами" (беспредельщиками), желающими передела власти и сфер влияния в регионе. За это Брагиным московская криминальная верхушка была недовольна и подумывала сменить "смотрящего". Повод нашелся в виде некоего "общака" - восьмидесяти с лишним миллионов долларов, которые московские авторитеты доверили Брагину для постепенной приватизации донецких промышленных предприятий и объектов. Брагин был вынужден согласиться, поскольку понимал, что им и так недовольны в Москве. Вместе с Евгением Щербанем, который был его партнером и тоже имел определенные интересы в Москве, они взяли московский общак под свою ответственность. Однако затем Брагин решил вернуть москвичам "общак" из нежелания пускать их в Донбасс", - рассказал Кузин.
По словам Кузина, к Брагину после его отказа реализовать московский "общак" в Донбассе приехал от московских криминальных авторитетов некий Брагинский по кличке "Чирик", который пытался убедить Брагина не ссориться с москвичами. "Брагин ответил отказом на предложение "Чирика" идти на мировую. Вскоре после этого разговора Брагинского расстреливают, а московская криминальная верхушка предъявила Брагину смерть "Чирика". Брагин предлагал семь миллионов долларов отступных за смерть Чирика, и увеличение своей доли во "всесоюзном" воровском общаке, однако взаимопонимания стороны не нашли. Повод для замены (устранения) Брагина был найден", - утверждает журналист.
По словам Кузина, вскоре после этого погибает Брагин, которого взорвали на стадионе "Шахтер" во время матча, а спустя год с небольшим в донецком аэропорту расстрелян Евгений Щербань, партнер Брагина, тоже не желавший прихода москвичей на донецкую территорию.
"Группа киллеров Кушнира работала как раз от москвичей. Тот же Вадим Болотских, он же Вадик "Москвич", считался специалистом по разного рода диверсионным мероприятиям. Он проучился чуть больше года в милицейской "вышке" по антитеррористическому профилю, затем не сошелся характерами с руководством и был отчислен. Ушел в армию, охранял зеков. После армии год проработал в охране какого-то московского кооператива, затем следы его потерялись. Выплыл он уже в качестве главного специалиста по всякого рода диверсионным мероприятиям уже во время великой криминальной войны в Донбассе. Болотских считался человеком некоего "Синяка" по фамилии Синякин - авторитета из Москвы, занимающегося торговлей оружием под колпаком спецслужб", - говорит Кузин.
По мнению журналиста, после убийств Щербаня и Брагина московские авторитеты посадили смотрящим в Донбассе того, кто через короткое время стал одним из самых богатых людей в стране. "Все эти крупные корпорации с миллиардными активами на самом деле контролируются и контролировались другими людьми, их так называемые "владельцы" - всего лишь "смотрящие" от тех, кто еще в девяностых сумел зайти в Донбасс, и поглотить массу привлекательных объектов и предприятий", - считает Кузин.
Журналист в прямом эфире на канале ТВi сказал о том, что в деле Щербаня почему-то нет показаний того же Рината Ахметова, который был партнером Брагина и Щербаня по ИСД (Индустриальному Союзу Донбасса). "На мой взгляд, прокуратура, вцепившаяся в версию причастности Тимошенко и Лазаренко, не желает работать с другими версиями. Надо смотреть, кому это было выгодно. Ведь по сути, Тимошенко и Лазаренко от смерти того же Щербаня не выиграли ничего", - утверждает журналист.
Ассоциация товаропроизводителей АПК
"Щербань был далеко не святой. Он подминал чужой бизнес"- эксперт
На запитання Gazeta.ua у справі про вбивство Євгенія Щербаня відповів Артем Фурманюк, автор інтернет-видання PRO - TEST, журналіст "Радіо Свобода", дослідник теми "Донецьк в 90-ті".
- Чому звинувачення ЮВТ у вбивстві Щербаня, яке спочатку сприймалося як передвиборчий анти-піар, не розтануло до виборів? Більш того - заговорили про три нові звинувачення.
- Дії нинішньої влади важко спрогнозувати, якраз через те, що її логіка проста, як сибірський валянок. Пул експертів переоцінює інтелектуальні здібності "донецьких пацанів". Багато хто вважав, що Тимошенко тільки лякають, сумнівався, що її посадять. А справа по звинуваченню Тимошенко у вбивстві Щербаня виконала свою місію перед виборами, а тепер її намагаються запустити знов. Знадобилося закрити рот Європі, яка звинувачує режим в політрепресіях напередодні підписання Угоди про Асоціацію. Як це зробити, якщо не "довести" провину Тимошенко в такому тяжкому злочині як вбивство? Але автори ще більше заганяють себе в кут. Згадаємо Юрія Іванющенка, який затіяв тиск на журналістів, прагнучи відмити репутацію. Він отримав зворотній ефект: значно більше українців дізналося про темне минуле Іванющенка з інтернету. Так само і у випадку з "вбивцею Щербаня" - Генпрокуратура випустила біса з табакерки.
- Нещодавно мер Донецька Лук'янченко заявив, що вбитий Щербань був мало не святим і у нього не було жодного ворога. Хто такий був Щербань? Яку грав роль?
- Слова мера Донецька потрапляють до вух тих, на кого розрахована "качка" Кузьміна та Пшонки - не стільки прибічників Януковича, скільки супротивників лідера опозиції. Не виключаю, що хтось повірить і в недавні заяви іншого мера Донецька, Володимира Рибака. Той теж розповів байку – мовляв, дніпропетровські бізнесмени пачками відстрілювали донецьких в "лихі" 90-ті. Але чи не дивно, що про донецько-дніпропетровську війну ніхто з донетчан за часів тієї війни взагалі не чув? А про війну місцевих кланів відкрито говорили навіть у чергах, обговорюючи черговий розстріл місцевого "авторитету". Для старих же міліційних "вовків" з Донецького УБОЗУ минулі кримінальні розклади взагалі не секрет. Але кому зараз, при президентові Януковичі, потрібні ці знання? Узяти, приміром, гучну справу банди Немсадзе. Справа налічувала аж 25 томів. І це вам не висмоктані з пальця звинувачення Кузьміна. Так от, після розвалу справи в суді працівників слідчих груп міліції, що виконали титанічну роботу, буквально порвало нове керівництво. Кого звільнили з органів, кого знизили на посаді. А замміністра МВС, генерал Михайло Клюєв, що публічно заявив про причетність до діяльності банди високих осіб та навіть народних депутатів, сьогодні взагалі без роботи.
Що ж до "світлого образу" Щербаня і його політичній ролі. Чи могло не бути ворогів у найбагатшого донецького бізнесмена з президентськими амбіціями? Це був політик нової формації в умовах дикого часу. Про моральне обличчя Щербаня кожен може судити як хоче. Нагадаю тільки, що первинний сенс діяльності "Індустріального союзу Донбасу", одним з керівників якого був Щербань, полягав в тому, щоб через постачання енергоносіїв загнати чужі підприємства у боргову кабалу. Через формування боргу відбувалися недружні поглинання. Заводи не могли своєчасно заплатити за дорогий газ ІСД, їх за це "ставили на лічильник", а потім привласнювали.
- Тобто, підконтрольні покійному структури, як це назвали б зараз - займалися рейдерством?
- Взагалі-то, після смерті видатної людини суспільство схильне її ідеалізувати. Як, наприклад, це було у випадку з головним ідеологом Сєвєродонецького з'їзду і автором проекту Південно-східної української автономної республіки Євгенієм Кушнарьовим. Але, порившись в інтернеті, можна знайти інтерв'ю колишнього мера Маріуполя Михайла Поживанова, на якого в ті часи давив Євгеній Щербань разом зі своїм другом і однофамільцем Володимиром Щербанем (тоді - губернатором області). Слова Євгенія Щербаня Поживанов передавав так: "Нет человека - нет проблем. Для нас девять граммов свинца абсолютно не жалко"… Інтерв'ю було опубліковане незадовго до смерті Євгенія Щербаня - 14 липня 1996 г. З нього можна зрозуміти, яким способом Щербані підминали під себе чужий бизнез.
- Які найвірогідніші мотиви вбивства Євгенія Щербаня?
- Найвірогіднішим виглядає прагнення прибрати з політичної дошки України нову фігуру, яка набирала вагу загрозливо швидко. Навряд чи цього потребував вже досвідчений тоді в "мистецтві компромісу" політик - Павло Лазаренко. Вони б домовилися. А ось для вчорашньої донецької шпани, яка тільки що поміняла спортивні костюми на малинові піджаки, Щербань в якості одного з керівників країни став би вже недосяжний.
Євгеній Щербань в плані інтелекту був наголову вищий за більшість тодішніх донецьких нуворишів. Усвідомлював, що політика відкриває інші горизонти для бізнесу. Не боявся бути публічним. Першим великим донецьким політичним проектом в незалежній Україні стала саме Ліберальна партія України, яку створив Щербань. Нинішні боси Донецького клану разом зі своїм проектом - Партією регіонів, пішли уторованими Щербанем доріжками. Причому справжні хазяї ПР довгий час вважали за краще залишатися в тіні. Це вже після Майдану у Верховній Раді влаштувалися Ринат Ахметов та його команда.
- Чим пояснити, що син Руслан стільки років не заїкався про причетність до вбивства батька Юлією Тимошенко?
- В усякому разі, "прозріння" Руслана сталося явно не у пошуках правди. Вона йому і так відома. Чи можна повірити в те, що раніше він мовчав, боячись переслідувань Тимошенко?.. За ті 17 років, що минули з моменту смерті його батька, ЮВТ не раз перебувала в політичній опалі та кримінально переслідувалася. Хоча Кучмі не прийшло в голову повісити на Тимошенко замовне вбивство. З іншого боку - кого так боїться син Щербаня, який мешкає в Донецьку при президентові Януковичі і ув'язненій Тимошенко, що з'являється на людях у супроводі переконливої кількості професійної охорони, незмінно шокуючи завсідників елітних ресторанів на донецькому бульварі Пушкіна? При вході охоронці створюють йому живий коридор зі своїх тіл, заздалегідь перевіряють приміщення, а при виході прикривають дорогу до автомобіля.
- Які перспективи має справа Щербаня-Тимошенко? Чим закінчиться і що може кардинальним чином вплинути на подальший хід слідства?
- На сьогодні в нашій країні про це знає тільки Віктор Янукович. Наслідки, я вважаю, перевершать очікування тих, що заварили цю кашу. Дивуюся, як ще серед трьох "нових" кримінальних справ, заведених прокурорами відносно Тимошенко, досі не прозвучала підозра в замовленні вбивства донецького бізнесмена Момота в 1996 році. Адже і Момот теж був співвласником ІСД. До речі, Кузьмін кілька місяців тому вже про це заїкався.
Взагалі, уся історія становлення ІСД супроводжувалася загадковими смертями та вбивствами. Чом би, наслідуючи логіку Кузьміна, всі їх не повісити на Тимошенко? Пам'ятаєте вбивство генерального директора Алчевського металургійного комбінату Миколи Скорохода в 1995 році? Зараз АМК теж входить до складу ІСД.
Одно відоме точно: завдяки нинішній владі резонанс у справі про вбивство Щербаня за останні тижні досяг міжнародного рівня. Просто так поховати це вже не вийде. Навіть якщо винною "призначать" Тимошенко. В майбутньому цю справу ще реанімують. І невідомо, яким боком воно обернеться сьогоднішнім авторам. Можливо, що свідком або навіть підозрюваним колись виявиться Ринат Ахметов, допитати якого вже запропонував адвокат кілера Болотських.
- Прокуратура вже заговорила про живих свідків вбивства Щербаня, які готові звинувачувати Тимошенко. Хто б це міг бути, окрім сина, який вижив на льотному полі в день розстрілу?
- Та хто завгодно! Може, той же нардеп-"регіонал" Василь Стельмашенко. Цей відомий майстер по парламентських боям без правил, що потрапив в Раду за квотою Ахметова, в 90-ті входив в найближче оточення визнаного організатора розстрілу Щербаня Євгена Кушніра. Чи інші люди з оточення головного українського олігарха. А може свідками виявляться прокурори Пшонка та Кузьмін, або народний депутат від ПР Геннадій Васильєв, які в 90-ті обіймали керівні посади в прокуратурі Донецької області і знають більше, ніж багатьом здається..?
Тетяна ЗАРОВНА
Комментарии
- а именно почему Кузьмин ничего не боится? Т.е. они "срут" даже не столько на Тимошенко, сколь на Кучму (который также наряду с Ахметовым был бенефицарием смещения и нивелирования фигуры Лазаренко в политическом плане). Т.е. эти "младореформаторы" хотят показать всей мировой элите, в том числе и российской, что они от них независимы? И почему пока это едят американцы, тихо сопротивляясь пока только от навязчивых визитов Кузьмина (особенно если учитывать, что дело Лазаренко - такой клондайк для политических скандалов в сторону российской элиты и ее связи с западными - а может как раз именно поэтому и молчат, поскольку возможные последствия для массового общественного мнения в западных странах в отношении россиян и бывших стран СНГ будут как раз выгодны западной, а именно американской, элите в преддверии новой мировой войны?)
RSS лента комментариев этой записи