Як у нас вкрали Національний банк.
Журналістка Аліна Стрижак стверджувала, що Віталій Масол, колишній прем'єр-міністр України, говорив наступне: «Вадим (Гетьман.), моїм сусідом по Кончі був. Вбив його Ющенко. Дружина Гетьмана на похоронах кричала: «Це ти його вбив!»...
Віталій Масол пізніше спростовував, що не говорив нічого подібного і це вигадки журналістки, погрожував судом, але вже минуло пів року, а про судовий позов, на разі, не чути. Зрештою, не думаю що Ющенко хоч якось безпосередньо причетний до вбивства Вадима Гетьмана, мотивів якого ніхто до сьогодні не міг назвати, але...
Саме Вадим Гетьман дав дорогу молодому та амбітному банкіру у велику політику, посадивши Ющенка в крісло голови правління Національного банку України. Загальновідомо і про вплив авторитетного фінансиста та політика-державника на свого вихованця. Ймовірно цей вплив мав фатальні наслідки і для самого наставника, який 22 квітня 1998 року був застрелений у ліфті будинку, в котрому він мешкав.
У 1998 році, за активної участі В. Ющенка, Нацбанк успішно оминув «фінансову кризу», котра боляче зачепила Росію (так званий «дефолт 1998 року»). Також у цьому році голова НБУ одружився з Катериною Чумаченко, з якою, за версією деяких ЗМІ, познайомився 1993 року в літаку, під час візиту в США, і яку злі язики називали агентом чи то ЦРУ, чи якоїсь іншої розвідки.
У цьому році трапилася ще одна малопомітна подія - 2 травня в донецькому СІЗО, через десять днів після розстрілу Вадима Гетьмана кілером відомого злочинного угрупування, за загадкових обставин загинув лідер банди до якої належав убивця - Євген Борисович Кушнір...
А вже в 1999 році установа, під назвою Національний Банк України, згідно Закону України від 20 Травня 1999 року, котрий набув чинності 22 червня, стала фактично недержавною.
Про зв'язок цих подій далі, а зараз порівняймо:
Постановою Президії Верховної Ради України, підписаної Головою Верховної Ради Української РСР Леонідом Кравчуком, 7 жовтня 1991 року було затверджено Статут НБУ, стаття 2-га якого гласила: «Національний банк є юридичною особою, центральним банком України, її емісійним центром, знаходиться у власності Української держави і підзвітний Верховній Раді України.»Натомість у Законі «Про Національний банк України», прийнятому Верховною Радою у 1999 році, ми читаємо:
"Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Національний банк має статутний капітал, що є державною
власністю.
Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень.
Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради
Національного Банку.
"Таким чином НБУ, з державного, став якимось «особливим органом», правова суть якого ніде і ніким чітко не встановлена, про що можна переконатись прочитавши всі нормативні документи.
У діяльності цього новоутвору можна відмітити наступні характерні особливості:
1. У 1999 році з колишнього державного банку залишилося державними всього десять мільйонів гривень і держава перестала контролювати та безпосередньо впливати на випуск української валюти.
2. Національний банк не відповідає за зобов'язаннями органів
державної влади і немає права використовувати золотовалютний резерв для потреб резидентів України.
3. «Національний банк не має права надавати кредити в національній та іноземній валюті, як прямо, так і опосередковано через державну установу, іншу юридичну особу, майно якої перебуває у державній власності, на фінансування витрат Державного бюджету України.»
4. Натомість "Національний банк має право брати участь у формуванні
капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до
міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, а також
відповідно до угод між ним та іноземними центральними банками", які за своєю суттю теж є позадержавними утвореннями.
5. "Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності
грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний
резерв", що складається сьогодні більше ніж на 70% з ... боргових цінних паперів американського уряду (в еквіваленті приблизно 17-ти мільярдів доларів), який в свою чергу винен світовим банкірам понад 17-ть трильйонів доларів США!
6. НБУ випускає гривну рівно на суму цих, так званих, золотовалютних запасів. Тобто, щоби додатково надрукувати гривну - потрібно продати що-небудь за долари. Лише після цього Нацбанк випускає гривну і викупляє ці долари, формуючи валютні резерви, а гривна поступає в обіг.
Це означає що НБУ не може самостійно фінансувати державні потреби без зовнішніх запозичень.
7. Національний банк, через повну залежність від долара США та його похідних, по-суті є філією найбільш потужної приватної кантори - Федеральної Резервної Системи, котра ці долари і випускає.
Як це все може виглядати з точки зору примітивної конспірології?
Після включення пострадянського простору у доларову зону, банкірським кланам, в числі інших «заходів», необхідно було взяти під контроль центральні банки новостворених держав.
В 1993 році ставку зроблено на молодого голову НБУ Віктора Ющенка, який начебто випадково знайомиться із майбутньою дружиною - довіреною особою когось із вищих політично-фінансових кіл США і яка докладає значних зусиль для формування образу майбутнього лідера нації.
В Донецьку, десь у цей самий час, ювелір із простої та скромної єврейської родини - Женя Кушнір, раптом стає ватажком банди найманих убивців. Виходячи з історії створення та специфіки діяльності цього злочинного угрупування, а також знищення всіх активних його учасників на чолі з ватажком, одразу після вбивства Вадима Гетьмана, можна зробити припущення що це був проект якоїсь із спецслужб. Сам ватажок-ювелір виконував роль посередника між замовниками та виконавцями гучних політичних убивств того часу, прокладаючи дорогу до вершин влади «обранцям» світового закулісся.
Вбивство відомого своїми державницькими поглядами Вадима Гетьмана, який мабуть ніколи б не допустив втрату незалежності Національним банком України, мало подвійну мету - забрати авторитетну для Ющенка людину, яка могла переконати його не «здавати» НБУ, а також черговий раз нагадати всім інакодумцям що чекає на непокірних.
Таким чином можна пояснити і слова, розпачливо кинуті в обличчя Ющенкові вдовою його наставника: «Це ти його вбив». Мабуть нещасна жінка мала на увазі, що чоловіка вбили через доларову місію Віктора Андрійовича, котрій той міг перешкодити...
Джерело: uainfo.org
