Президент хоче втягнути опозицію у війну зі спікером і прем'єром, а клани всередині Партії регіонів - стравити один з одним. Йому не цікаво, що буде з економікою сьогодні і з парламентом завтра. Віктор Янукович вирішує свою головну задачу - підготуватися до президентських виборів в 2015 році. Все інше для нього другорядне. І розраховувати на беззастережну підтримку він може тільки коли мова йде про «Сім'ю». Так що через рік сьогоднішніми фігурами пожертвують.
Призначення Миколи Азарова прем'єр-міністром, а Володимира Рибака спікером цілком укладається в стратегію Януковича щодо встановлення в Україні єдиновладдя одного клану. Усі міркування про рівновіддаленості цих «старих донецьких» від сильних груп впливу справедливі - помилковий висновок. Віктор Янукович не збирається і далі підтримувати баланс сил. Він зачищає територію.
З одного боку Микола Азаров та Володимир Рибак зіграють роль ритуальних жертв. Свобода і Батьківщина будуть третирувати їх обох по повній програмі і зможуть домогтися певних успіхів у боротьбі з представниками влади. Перемоги окрилять опозицію і вона віддасть перевагу акцентувати увагу своїх виборців саме на своїй успішній боротьбі з цими політиками, а відсутність успіхів в протистоянні з президентом афішувати не будуть. І Янукович залишається в плюсі - люди бачать безперервну боротьбу опозиції з урядом і коаліцією в парламенті, а президент над сутичкою рятує рейтинг.
Другий виграш стратегії Януковича - ослаблення груп всередині Партії регіонів. Ніхто не отримав крісло прем'єра, ніхто не отримав крісло спікера - будуть конкурувати, послаблюючи один одного і звертаючись саме до Януковича для вирішення питань. Це зміцнить його позиції та послабить підростаючих конкурентів. Коли прийде час йти на президентські вибори, чинний глава держави легко і з користю принесе в жертву свою «стару гвардію», постаравшись злити саме на них максимум суспільного негативу. А негатив не змусить себе чекати - в економіці і політиці ми на порозі великого вибуху. Президент дуже хотів би випустити пару так, щоб його не зачепило.
"Сімейний сценарій". Стратегія Януковича
На звільнені місця будуть призначені найнадійніші люди для Януковича - представники «Сім'ї». Глава МВС Захарченко, Сергій Арбузов та їх соратники - ось засадний загін Януковича. І саме з ними він піде на президентські вибори, щоб залишитися на другий термін. Більше Янукович не довіряє нікому. Потму ігнорує європейські заяви і намагається «розводити Путіна, як кошеня».
Двухходівка Януковича не така безнадійна, як здається. Тому що крім цього видимого сценарію у глави держави вистачає важелів, щоб змусити ситуацію розвиватися саме в такому руслі. Єдина проблема - очевидність цієї стратегії. Навіть не очевидність, а безальтернативність. І її прекрасно бачать і сильні гравці в ПР і опозиція. Природно, що їм категорично не подобаються ролі другого плану, які їм відвів глава держави. Інше питання - що вони можуть протиставити? Янукович впевнений, що нічого. І він має рацію, але лише частково.
Дійсно, жоден олігарх, ні одна група впливу в Партії регіонів не зможе безкарно боротися з «сімейним сценарієм». Зжеруть конкуренти. І в опозиції не вистачає сил для перемоги - в руках Януковича і слухняних олігархів гроші, адмінресурс, ЗМІ. Що ж робити олігархам і опозиції, якщо вони бачать куди їх ведуть, категорично проти, але по одинці нічого не зможуть зробити? У правильному питанні завжди укладена і відповідь. У нашому випадку відповідь очевидна. Дискусійним залишається лише формат і остаточний список учасників нового альянсу.
Джерело: www.vsemisto.info
