Українці чекають змін внутрішньої політики. Про це в інтерв'ю "Газеті по-українськи" сказав харківський правозахисник Євген Захаров.

"Важко назвати людей, яких би задовольняло те, що робить президент. Хіба що прокурорів, бо їм суттєво підняли зарплату. А міліція та армія — у жалюгідному стані. За оцінками соціологів, кількість людей, яких можна віднести до середнього класу, з 2009 року скоротилася вдвічі. Тоді їх було 10 відсотків, зараз — 5. Багато закрили свій бізнес чи перевели його в іншу країну", - сказав він.

"Поки що вона такого бажання не демонструє: прем'єром знову став Азаров, спікером призначили Рибака. Це — люди радянських часів, вони ще з того життя. Верхівка не в змозі обмежити свій "хапальний інстинкт". Тому не вистачає коштів на зарплати, пенсії. Люди вийдуть на вулиці тоді, коли у них не буде грошей на хліб своїм дітям. Дуже багато залежатиме від того, чи з'являться нові політичні лідери. Сьогодні народу нема на кого сподіватися в політикумі", - зазначив Захаров.

За рівнем корупції Україна посідає 144-те місце зі 176 країн. Чому таке низьке?

— Суспільство морально занепадає. Люди розуміють, що без хабарів не можна вирішити жодної проблеми. Корупція властива для країн, що знаходяться у перехідному періоді від тоталітаризму до ринкової економіки. Її не уникнути. Інша справа, що з нею можна і треба боротися. Але для цього потрібна політична воля. Неможливо побороти корупцію на нижчому рівні, коли вона є на вищих щаблях.

Міжнародна правозахисна організація "Амнесті Інтернешнл" в останній доповіді зазначила, що "в Україні панує атмосфера безкарності міліції". Як це виправляти?

— Для початку потрібно добитися виконання нового Кримінально-процесуального кодексу. У ньому достатньо запобіжників проти цієї ситуації. Немає сенсу вибивати зізнання у скоєнні злочину, тому що ці докази не будуть використані судом. У Конституції також записано, що не можна примушувати свідчити проти себе та своїх близьких. Однак кожну хвилину в кожному райвідділі міліції із людей вибивають зізнання.

Чому міліціонери це роблять так масово?

— Інакше не можуть виконати план з розкриття злочинів. А без цього не буде надбавок, премій.

Як домогтися, щоб правоохоронна система працювала в інтересах людей?

— Проблема в тому, що в нашій кримінальній юстиції все тримається одне за одне. Міліцію, прокуратуру, суди, Службу безпеки, систему виконання покарань треба змінювати одночасно. Це можна було б зробити, оскільки вже є новий кодекс. Але як буде в реальності, сказати важко, бо кожен із правоохоронних органів "тягне ковдру" на себе. Дуже сильне прокурорське лобі не захоче, щоб функції прокуратури змінювали. Бо тоді вона не буде "оком государева" — органом, що виконує спеціальні завдання першої особи держави.

Люди у владі реформують силові структури так, щоб вони не заважали їм збагачуватися, вести свій бізнес. На все інше наплювати. Подивіться на пенсійну реформу. Казали, що зменшиться дефіцит пенсійного бюджету, а цього року навпаки — він збільшився на 7 мільярдів гривень. І справедливішою система не стала — спецпенсії так і лишилися.

Влада почала судову реформу. Що змінюється на краще?

— Судова система продовжує бути залежною. Керівництво держави вважає, що без контролю за судами воно втратить владу, не зможе проводити всі свої рішення.

Кожен суддя — на гачку у прокурора, високопоставленого чиновника?

— У тих справах, де задіяні чиїсь інтереси, — так. Хоча є судді, для яких їхня репутація та честь важливіші за погрози. Знаю таких, що мають по два-три подання на звільнення, але не зважають на них. Їх не звільняють, бо у них дуже високий авторитет.

Де простому українцю шукати правди?

— У судах. У наших. Йти до Європейського суду. Таке звернення є одним із найкращих механізмів. Щоб подати до Євросуду, жодні фінанси, окрім оплати листа, не потрібні. Лише час.

Захаров пропонує перейти у сусіднє приміщення, де вже завершилися збори. Тут прохолодно. Біля круглого столу стоїть обігрівач. Євген Юхимович сідає біля нього, кладе руку поверх.

Які настрої переважають у суспільстві?

— Усі чекають змін внутрішньої політики. Важко назвати людей, яких би задовольняло те, що робить президент. Хіба що прокурорів, бо їм суттєво підняли зарплату. А міліція та армія — у жалюгідному стані.

За оцінками соціологів, кількість людей, яких можна віднести до середнього класу, з 2009 року скоротилася вдвічі. Тоді їх було 10 відсотків, зараз — 5. Багато закрили свій бізнес чи перевели його в іншу країну.

У що може вилитися невдоволення людей?

— Дивлячись, як розвиватимуться події. У влади ще є невеликий ресурс, щоб змінити політику. Поки що вона такого бажання не демонструє: прем'єром знову став Азаров, спікером призначили Рибака. Це — люди радянських часів, вони ще з того життя.

Верхівка не в змозі обмежити свій "хапальний інстинкт". Тому не вистачає коштів на зарплати, пенсії. Люди вийдуть на вулиці тоді, коли у них не буде грошей на хліб своїм дітям.

Дуже багато залежатиме від того, чи з'являться нові політичні лідери. Сьогодні народу нема на кого сподіватися в політикумі.

У чому найбільша помилка президента Януковича?

— Він підтримує внутрішню політику, що не сумісна з уявленням більшості жителів країни. Від самого початку він узяв курс на те, щоб стати авторитарним керівником. Розпочав із переслідування опонентів, ліквідації лідерів опозиції. І країні, і самому Януковичу та його оточенню це принесло більше шкоди, ніж користі. Захід ніколи не пробачить такого.

За яких обставин Янукович може випустити Тимошенко та Луценка?

— У Луценка ще є правові можливості — Вищий спеціалізований суд може скасувати вирок. А у Тимошенко вони вичерпані. До Європейського суду подали скаргу. Якщо її швидко розглянуть і буде рішення про порушення її права на справедливий суд, це буде підставою для звернення до Вищого адмінсуду, аби її звільнили. Але питання — коли буде рішення Євросуду.

Янукович може помилувати. Однак Тимошенко не напише такого прохання.

Теперішня опозиція після приходу до влади зможе бути ефективнішою за режим Януковича?

— Опозиція дуже різна. Є стара політична сила "Батьківщина", яка вже була при владі. Вона виявилася не успішною. Важко сказати, чи здатні вони провести роботу над помилками. У "Батьківщини" не так багато шансів повернутися до влади, бо має стійкий електорат, який не зростає навіть за умови, що їхнього лідера несправедливо ув'язнили.

УДАР — політична сила нова, перспективніша,  тримається на авторитеті Кличка. У нього є задатки стати сильним лідером. Але чи реалізує їх — не ясно.

"Свобода" потрапила до парламенту завдяки своїй радикальності. Люди проголосували, щоб вона склала конкуренцію владі. Але їхні уявлення про світ застарілі. У розвиток "Свободи" я не вірю. Вони — молоді, енергійні, але популісти. Якщо подивитися на їхню програму, там є пункти, в які самі "свободівці" не вірять. Наприклад, повернення смертної кари. Цього вимагають і комуністи. Це — неможливо. Потрібно мати іншу Конституцію, денонсувати шостий та тринадцятий протокол Європейської конвенції, яку Україна ратифікувала. Це означає автоматичне виключення з Ради Європи і — відмову від будь-яких відносин із Заходом. У "Свободи" є теза, що суддів треба обирати народом. Це привнесе політику в судочинство. У Криму будуть судді від Партії регіонів, на Галичині — від "Свободи" та "Батьківщини". Що це буде за правосуддя?

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

You have no rights to post comments